L’univers disperse dans des leurres optiques les regards de ceux qui cherchent à l’explorer. Existerait-il seulement une image qui préexiste au regard humain, et qui perdure au-delà de celui-ci ? La fin du monde correspondrait-elle à celle de son reflet ? Par des traversées de pensées, photographiques comme linguistiques (français / ukrainien), ce livre se plonge dans les points d’infiltration, où l’après-vision apocalyptique coïncide avec l’avant-image archaïque.

Всесвіт розсіює погляди тих, хто прагне його дослідити, на оптичні принади. Чи можна лишень уявити образ, який існував напередодні людського погляду і залишиться після його зникнення? Чи з кінцем світу завершуються і його відображення? На перетині розмірковувань, як фотографічних, так і лінгвістичних (французькою та українською), ця книжка занурюється в точки інфільтрації, де апокаліптичне післявидіння збігається з архаїчним передобразом.